“Гроші, які збирала онуку на весілля, віддала на потреби ЗСУ”, – бабуся загиблого військового з Олександрії

Бабуся загиблого Дениса Карпенка віддала гроші, які складала на його весілля на потреби ЗСУ. Хлопця не стало через артобстріл олександрійського аеродрому 15 квітня. Йому було 25 років.

Напередодні ракетного обстрілу почувалась тривожно, пригадала жінка. Всю ніч не могла спати, на ранок дізналась, що її онука немає в живих.

Одружився за тиждень до весілля
Віра Вовк родом з Кіровоградщини ділиться спогадами з дня розписки Дениса та його коханої Катерини. Хлопець одружився за 6 днів до смерті – 9 квітня.

Виходячи з РАЦСу, вони такі щасливі та усміхнені підійшли обіймати мене! Ніколи не забуду його радісне обличчя та неймовірно щасливі очі!

Денис Карпенко з дружиною

“О 6:30 нам подзвонили і сказали, що під уламками знайшли тіло Дениса. Це невимовний біль для усієї нашої сім’ї. Його батько – військовий, мама працює у військовій частині теж. Денис часто приміряв форму тата. Закінчив Криворізький коледж Національного авіаційного університету. Служив у Калинівці Вінницької області, потім його перевели в Олександрію, отримав звання лейтенант”.

Він був доброю та світлою людиною
Пані Віра каже, що онук не любив розповідати про роботу, але ділився з нею своїми секретами.

“Це така світла дитина була, просто світла. Він не пив, не курив, не говорив лайливих слів. З самого малечку постійно допомагав мені, він був “світлячок” у нас”.

Хлопця поховали на військовому кладовищі. Воно знаходиться далеко, добиратися жінці складно. Але мало не щодня там буває його мама та дружина.

“З перших днів вони посадили на його могилі квіти. На 40 днів Денис мені наснився, попросив не приносити йому гвоздики. На ранок у мене на клумбі зацвіли маки, я їх нарізала і повезла йому”.

Хотіла зберегти чиєсь життя, тому віддала гроші
Жінка волонтерить з 2014 року, передає на фронт харчі через волонтерів.

“У мене виросла цибуля – нарвала сніп і передаю. Як тільки дозволяє мені здоров’я, печу коржики, готую кров’янку, ріжу вінегрет. У хлопців на передовій теж буває день народження і смачного їм хочеться з’їсти. Мені аж соромно, що нині крім випічки я більше не можу нічим їм допомогти, бо через спеку туди не все доїде”.

На дев’ятий день після смерті Дениса жінка вирішила, що віддасть волонтерам гроші, які збирала йому на весілля, мовляв, це може врятувати чиєсь життя.

“Нехай ця поміч буде краплею в морі, але ще хтось докладе декілька гривень і волонтери зможуть купити нашим бійцям тепловізори чи іншу необхідну амуніцію. Я була готовою до того, що мій онук може воювати на фронті, але не до того, що його вб’ють на аеродромі в рідній Олександрії. Уві сні він часто приходить до мене і просить не плакати, тому з усіх сил я намагаюсь стримувати себе і виконую його прохання”.

Поделиться с друзьями
Рейтинг
( Пока оценок нет )
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: